вирішний

вирішни́й

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирішний — -а, -е. Те саме, що вирішальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вирішний — ВИРІШНИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що виріша́льний. То був історичний вечір, вирішний (Іван Ле); Як це трапилось, .. що він не подумав про вирішну роль контрольної лабораторії в проведенні цього експерименту? (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. вирішний — ВИРІША́ЛЬНИЙ (від якого залежить остаточне вирішення), ВИРІШНИ́Й. Сварити їх поміж собою Косінському ще не було на руку в такий вирішальний час (І. Ле); (Журейко:) Згодиться (муляр) ще йому. І не в одну хвилину вирішну (І. Кочерга). Словник синонімів української мови
  4. вирішний — ВИРІШНИ́Й, а́, е́. Те саме, що виріша́льний. Був [народ Росії] найвірнішим братом України, Її оплотом в вирішні години (Бажан, Роки, 1957, 226); Як це трапилось, .. що він не подумав про вирішну роль контрольної лабораторії в проведенні цього експерименту? (Шовк., Інженери, 1956, 157). Словник української мови в 11 томах