вислогубий
вислогу́бий
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вислогубий — -а, -е. З відвислою губою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вислогубий — ВИСЛОГУ́БИЙ, а, е. Який має відвислу губу; з відвислою губою. – Яку ж цiну правите за свою десятинку? .. – Сто двадцять карбованцiв золотом .. – Сто двадцять! – жахнувся дядечко, став вислогубим i вибалушив очi на тата (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- вислогубий — див. губатий Словник синонімів Вусика
- вислогубий — ВИСЛОГУ́БИЙ, а, е. З відвислою губою. Він [Марко] зараз би пострибав зі стайні, але збоку знову до нього, непокоячись, тягнеться вислогубий високий кінь (Стельмах, Правда.., 1961, 213). Словник української мови в 11 томах