висотати
ви́сотати
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- висотати — див. висотувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- висотати — ВИ́СОТАТИ див. висо́тувати. Словник української мови у 20 томах
- висотати — вимо́тувати (висо́тувати) / ви́мотати (ви́сотати) (усі́) жи́ли. 1. з кого і без додатка. Виснажувати, знесилювати кого-небудь непосильною, надмірною роботою, експлуатацією або посиленими вимогами. Фразеологічний словник української мови
- висотати — ВИМО́ТУВАТИ (мотаючи з чого-небудь або на щось, витягати звідкись), ВИСО́ТУВАТИ. — Док.: ви́мотати, ви́сотати. Ось волосінь перестала розмотуватись. Дідусь.. посмикав за неї і.. почав вимотувати на борт баркаса (Ю. Збанацький); Мишко висотав один кінець дроту з мотка (І. Микитенко). Словник синонімів української мови
- висотати — ВИ́СОТАТИ див. висо́тувати. Словник української мови в 11 томах