1. Орфографічний словник української мови

виспілий

ви́спілий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виспілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до виспіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виспілий — ВИ́СПІЛИЙ, а, е. Який став спілим, достиг (про злаки, овочі, фрукти і т. ін.). Розтерті в долонях колоски звільнили виспілий, багатий плід (Я. Качура); Він, трохи сутулячись, пустив човном розмашисті грабки у виспілий овес (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. виспілий — ВИ́СПІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́спіти. Розтерті в долонях колоски звільнили виспілий, багатий плід (Кач., Вибр., 1953, 247). Словник української мови в 11 томах