1. Великий тлумачний словник сучасної мови

виспілий

ви́спілий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до виспіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виспілий — ви́спілий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. виспілий — ВИ́СПІЛИЙ, а, е. Який став спілим, достиг (про злаки, овочі, фрукти і т. ін.). Розтерті в долонях колоски звільнили виспілий, багатий плід (Я. Качура); Він, трохи сутулячись, пустив човном розмашисті грабки у виспілий овес (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. виспілий — ВИ́СПІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́спіти. Розтерті в долонях колоски звільнили виспілий, багатий плід (Кач., Вибр., 1953, 247). Словник української мови в 11 томах