виточений
ви́точений 1
дієприкметник
виготовлений на верстаті
ви́точений 2
дієприкметник
виціджений
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виточений — I -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до виточити I. 2》 прикм. Який має досконалу форму, витончені лінії. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виточити II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виточений — ВИ́ТОЧЕНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́точити¹. В ярмаркові дні до канатів і гаків [гойдалки] чіплялося два збиті з дощок човни з виточеними жіночими погруддями на носах (Ю. Словник української мови у 20 томах
- виточений — як (мов, ні́би і т. ін.) ви́точений. Який має правильну, досконалу форму або витончені лінії; стрункий. Уся (дівчина) — як виточена, а довга коса, чорна, як гадюка, так і обвивається круг тонкого стану (М. Фразеологічний словник української мови
- виточений — ВИ́ТОНЧЕНИЙ (перев. про тіло та його частини — приємний на вигляд завдяки гарно, чітко окресленим рисам, завершеній формі), ДОСКОНА́ЛИЙ, ТЕНДІ́ТНИЙ, НІ́ЖНИЙ, ТОНКИ́Й, ДЕЛІКА́ТНИЙ, ВИ́ТОЧЕНИЙ, ТОЧЕ́НИЙ (з чіткими контурами). Словник синонімів української мови
- виточений — Ви́точений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- виточений — ВИ́ТОЧЕНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́точити¹. Іван привітно махнув кепкою своєму напарнику, що вже помітив його, і весело показав очима на гору виточених за ніч деталей (Кучер, Трудна любов, 1960, 394)... Словник української мови в 11 томах