1. Словник синонімів української мови

виточений

ВИ́ТОНЧЕНИЙ (перев. про тіло та його частини — приємний на вигляд завдяки гарно, чітко окресленим рисам, завершеній формі), ДОСКОНА́ЛИЙ, ТЕНДІ́ТНИЙ, НІ́ЖНИЙ, ТОНКИ́Й, ДЕЛІКА́ТНИЙ, ВИ́ТОЧЕНИЙ, ТОЧЕ́НИЙ (з чіткими контурами). Її грація, витончена постать будили загальний подив (Ірина Вільде); Досконала фігура; Кароль кладе свою міцну кощаву руку на тендітне плече Зосі (М. Стельмах); Вона побачила, що в неї гарна ніжна шия (О. Довженко); Лаврін обняв її тонкий стан (І. Нечуй-Левицький). Стояв її син у сріблі місяця такий красний, такий делікатний з лиця, що в мами серце защеміло (Ірина Вільде); — Глянула на свою тверду, виточену білу руку і засміялася: — Бити таке тіло? Отаким гарапником? Хай тільки посміють! (Григорій Тютюнник); Тільки зрідка пройде фігура, яка з-під густого покривала видає точену жіночу поставу молодецькими рухами (І. Ле). — Пор. 1. згра́бний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виточений — ви́точений 1 дієприкметник виготовлений на верстаті ви́точений 2 дієприкметник виціджений Орфографічний словник української мови
  2. виточений — I -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до виточити I. 2》 прикм. Який має досконалу форму, витончені лінії. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виточити II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виточений — ВИ́ТОЧЕНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́точити¹. В ярмаркові дні до канатів і гаків [гойдалки] чіплялося два збиті з дощок човни з виточеними жіночими погруддями на носах (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. виточений — як (мов, ні́би і т. ін.) ви́точений. Який має правильну, досконалу форму або витончені лінії; стрункий. Уся (дівчина) — як виточена, а довга коса, чорна, як гадюка, так і обвивається круг тонкого стану (М. Фразеологічний словник української мови
  5. виточений — Ви́точений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. виточений — ВИ́ТОЧЕНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́точити¹. Іван привітно махнув кепкою своєму напарнику, що вже помітив його, і весело показав очима на гору виточених за ніч деталей (Кучер, Трудна любов, 1960, 394)... Словник української мови в 11 томах