вичитка
ви́читка
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вичитка — -и, ж., друк. Дія за знач. вичитувати 4). Вичитка гранок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вичитка — ВИ́ЧИТКА, и, ж., рідко. Те саме, що вичи́тування. Володько волів сто разів більші терпіти болі, ніж вислухувати оті вичитки (У. Самчук); Леся Українка пише листа В. Гнатюкові в справі друкування її перекладу “Атта Троля”... Словник української мови у 20 томах
- вичитка — ВИ́ЧИТКА, и, ж., друк. Дія за знач. вичи́тувати 4. Вичитка гранок. Словник української мови в 11 томах