1. Орфографічний словник української мови

вишення

ви́шення

іменник середнього роду

вишневі дерева

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишення — -я, с. Вишневі дерева. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вишення — ВИ́ШЕННЯ, я, с., збірн., рідко. Вишневі дерева. Коло білої хатки червоніє рясне вишення чи високий кущ калини стріху підпирає (Марко Вовчок); Під гору – чийсь город, вишник, присадкувата хата під залізом. Попід вишенням до Ворскли – стежка (І. Вирган). Словник української мови у 20 томах
  3. вишення — ВИ́ШЕННЯ, я, с., збірн., рідко. Вишневі дерева. Коло білої хатки червоніє рясне вишення чи високий кущ калини стріху підпирає (Вовчок, І, 1955, 11); Під гору — чийсь город, вишник, присадкувата хата під залізом. Попід вишенням до Ворскли — стежка (Вирган, В розп. літа, 1959, 306). Словник української мови в 11 томах
  4. вишення — Ви́шення, -ня с. = вишник 1. Садок той увесь був заріс вишеннєм, сливняком. О. 1862. ѴІІІ. 15. Словник української мови Грінченка