1. Словник української мови в 11 томах

вишення

ВИ́ШЕННЯ, я, с., збірн., рідко. Вишневі дерева.

Коло білої хатки червоніє рясне вишення чи високий кущ калини стріху підпирає (Вовчок, І, 1955, 11);

Під гору — чийсь город, вишник, присадкувата хата під залізом. Попід вишенням до Ворскли — стежка (Вирган, В розп. літа, 1959, 306).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишення — ви́шення іменник середнього роду вишневі дерева рідко Орфографічний словник української мови
  2. вишення — -я, с. Вишневі дерева. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вишення — ВИ́ШЕННЯ, я, с., збірн., рідко. Вишневі дерева. Коло білої хатки червоніє рясне вишення чи високий кущ калини стріху підпирає (Марко Вовчок); Під гору – чийсь город, вишник, присадкувата хата під залізом. Попід вишенням до Ворскли – стежка (І. Вирган). Словник української мови у 20 томах
  4. вишення — Ви́шення, -ня с. = вишник 1. Садок той увесь був заріс вишеннєм, сливняком. О. 1862. ѴІІІ. 15. Словник української мови Грінченка