вишкір
ви́шкір
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вишкір — ВИ́ШКІР, у, ч., розм. 1. Загальний вигляд рота, пащі з розтуленими губами й відкритими зубами, а також манера вишкірятися. Селімбей примусив себе навіть усміхнутися, .. правда, усмішка його скоріше нагадувала вовчий вишкір (Б. Словник української мови у 20 томах