1. Орфографічний словник української мови

вишкільник

вишкі́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишкільник — ВИШКІ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Особа, яка проводить вишкіл; інструктор. Під час змагань за незалежність фінляндці виявилися дуже цінними як інструктори-вишкільники і провідники-командири Фінляндської національної армії (з наук. літ.). 2. Той, кого вишколюють. Словник української мови у 20 томах