1. Орфографічний словник української мови

владарювання

владарюва́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. владарювання — -я, с., уроч. Дія за знач. владарювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. владарювання — ВЛАДАРЮВА́ННЯ, я, с., уроч. Дія за знач. владарюва́ти. Це було непевне, неспокійне владарювання. Століття за століттям Візантія вела жорстокі війни не десь, а в своїй же імперії (С. Словник української мови у 20 томах
  3. владарювання — ВЛАДАРЮВА́ННЯ, я, с., уроч. Дія за знач. владарюва́ти. Мрія [донни] Анни про волю — це деспотична мрія про особисту волю для владарювання над іншими (Іст. укр. літ., І, 1954, 667); Це було непевне, неспокійне владарювання. Словник української мови в 11 томах