внуків

вну́ків

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. внуків — (онуків, унуків), -кова, -кове. Належний (властивий) онукові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. внуків — ВНУ́КІВ (ОНУ́КІВ, рідко УНУ́КІВ), ова, ове. 1. Належний внукові. Мати помалу загинає до крихітної рожевої долоньки малюсінькі пальчики, починаючи з мізинця .. Дійшовши до великого пальця, мати раптом надає своєму голосові штучно-сварливого тону.. Словник української мови у 20 томах