1. Орфографічний словник української мови

вовкулацтво

вовкула́цтво

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вовкулацтво — ВОВКУЛА́ЦТВО, а, с., міф. Те саме, що вовкулакува́ння. Грицько з вовкулацтва зробився таким, як мати народила (Сл. Гр.); “Знову все повторилося, – кричав я в порожнечу, – знову передав я вовкулацтво сам собі” (Валерій Шевчук)... Словник української мови у 20 томах
  2. вовкулацтво — Вовкула́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. вовкулацтво — Вовкулацтво, -ва с. = вовкулакування. Грицько з вовкулацтва зробився таким, як мати народила. Г. Барв. 454. Словник української мови Грінченка