1. Орфографічний словник української мови

вогко

во́гко

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вогко — Присл. до вогкий. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вогко — ВО́ГКО. Присл. до во́гкий. Несподівано раптом у чорну тишу щось впало .. Заскакало по листі, збудило повітря, штовхнуло землю і вогко дихнуло просто о лице (М. Коцюбинський); Очі телиці вогко, свіжо й іронічно ласкаво не перестають посміхатись (В. Словник української мови у 20 томах
  3. вогко — Во́гко, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вогко — ВО́ГКО. Присл. до во́гкий. Несподівано, раптом у чорну тишу щось впало.. Заскакало по листі, збудило повітря, штовхнуло землю і вогко дихнуло просто о лице (Коцюб., II, 1955, 209); Очі у батька вогко заблищали, як сині скельця (Донч. Словник української мови в 11 томах