водити

Значення в інших словниках

1. водити — Провадити, супроводити; (військо) очолювати, керувати <�проводирювати> чим; (літак) пілотувати, (авто) шоферувати; (очима) перебігати; (в золоті) зодягати у що; ід. ВОДИТИ ПЕРЕД, верховодити, ватажкувати, бути ватажком. Словник синонімів Караванського
2. водити — воджу, водиш, недок., перех. 1》 Тримаючи когось за руку і т. ін., допомагати йти. || Супроводити когось по якійсь території, приміщенню, показуючи що-небудь, гуляючи тощо. || Примушувати когось іти з собою куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. водити — ВОДИ́ТИ, воджу́, во́диш, недок., кого, що, чим, у чому. 1. Те саме, що вести́ 1, але з позначенням повторюваності, тривалості дії, що відбувається в різний час або в різних напрямках. Словник української мови у 20 томах
4. водити — вести́ (води́ти) пере́д. 1. Керувати, верховодити ким-небудь або в чому-небудь; бути на чолі когось, чогось. Гордій справді вмів перед вести, вмів отаманувати так, що інші його слухались (Б. Фразеологічний словник української мови
5. водити — ОДЯГА́ТИ кого у що (покривати одягом кого-небудь), ВДЯГА́ТИ (УДЯГА́ТИ), УБИРА́ТИ (ВБИРА́ТИ), ОДІВА́ТИ розм., ЗОДЯГА́ТИ розм., ВОДИ́ТИ у чому, розм., ОБЛАЧА́ТИ заст., уроч., ірон. Словник синонімів української мови
6. водити — Води́ти, воджу́, во́диш, во́дять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. водити — ВОДИ́ТИ, воджу́, во́диш, недок., перех. 1. Тримаючи когось за руку, лікоть і т. ін., допомагати йти. Тепер мені ліпше, і я знов можу ходити сама з палкою, а то вже було так, що мене водили, мало не носили (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
8. водити — Водити, -жу, -диш 1) Водить. А там милий по садочку ходить, свою милу за рученьку водить. н. п. Не мені вас, братця, на ляха водити, не мені тепер старому булаву носити. Шевч. 235. Водить очима, неначе злодій по ярмарку. Ном. № 13585. 2) Одѣвать. Словник української мови Грінченка