вожатий

вожа́тий

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вожатий — -того, ч., розм. Те саме, що піонервожатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вожатий — див. вожак Словник чужослів Павло Штепа
  3. вожатий — ВОЖА́ТИЙ, того, ч. 1. Те саме, що ватажо́к 1. [Голос:] Коні вже розбiглись врозтiч, а деякi на землi лежать i б'ються... [Медвідь:] Перерiзали вожатих i покалiчили, виходить, коней, щоб решта ворогiв зосталась пiша... (І. Карпенко-Карий). Словник української мови у 20 томах
  4. вожатий — ВОЖА́ТИЙ, того, ч., розм. Те саме, що піонервожа́тий. Вожатий зачитав прізвища вихованців, що вступали до піонерів (Панч, Ерік.., 1950, 88). Словник української мови в 11 томах