1. Орфографічний словник української мови

волопас

волопа́с

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. волопас — -а, ч. 1》 Той, хто пасе волів. 2》 Сузір'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. волопас — ВОЛОПА́С, а, ч. 1. Той, хто пасе воли; пастух. І тільки волопас там [у руїнах] сходить на чолі Важкої череди в години водопою (М. Зеров); Вона [змія рабства] віками, хижа й ласа, І хлібороба й волопаса Стискала закрутом слизьким (М. Словник української мови у 20 томах
  3. волопас — див. пастух Словник синонімів Вусика
  4. волопас — ПАСТУ́Х (той, хто пасе стадо, череду тощо), ПА́СТИР заст.; ТАБУ́ННИК, ГУРТІВНИ́К, СТА́ДНИК заст., СТАДА́Р діал. (той, хто пасе табун коней, верблюдів тощо); ЧЕРЕДНИ́К (перев. великої рогатої худоби); ЧАБА́Н, ВІВЧА́Р, ВАТА́ЖНИК заст., ГАЙДА́Р діал. Словник синонімів української мови
  5. волопас — ВОЛОПА́С, а, ч. Той, хто пасе воли. І тільки волопас там [у руїнах] сходить на чолі Важкої череди в години водопою (Зеров, Вибр., 1966, 467); Вона [змія рабства] віками, хижа й ласа, І хлібороба й волопаса Стискала закрутом слизьким (Рильський, Сад.., 1955, 80). Словник української мови в 11 томах