вонючий

Значення в інших словниках

1. вонючий — -а, -е, розм., рідко. Те саме, що смердючий. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вонючий — Смердючий, смердячий, сморідний Словник чужослів Павло Штепа
3. вонючий — ВОНЮ́ЧИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що смердю́чий. Ся улиця вела у пекло, Була вонюча і грязна .. Од диму вся була чадна (І. Котляревський); Все таке огидне, мовляв, наче я влізла в помийну, вонючу яму (Ганна Барвінок)... Словник української мови у 20 томах
4. вонючий — див. смердючий Словник синонімів Вусика
5. вонючий — ВОНЮ́ЧИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що смердю́чий. Ся улиця вела у пекло, Була вонюча і грязна.. Од диму вся була чадна (Котл., І, 1952, 127); Увечері в хаті у Горпини на столі стояв вонючий каганець і неясно горів (Григ., Вибр., 1959, 124). Словник української мови в 11 томах
6. вонючий — Вонючий, -а, -е Вонючій. Вонюче зілля = вонючка 1. Словник української мови Грінченка