воркотик

ворко́тик

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воркотик — ВОРКО́ТИК, а, ч. Ласкава назва-прикладка до слова котик (у 1, 3 знач.). Ой котику-воркотику, біжи сюди, біжи! Звільнитися від ворога мені допоможи! (Н. Забіла); Котиків-воркотиків Рясно на вербі. Котиків-воркотиків Я нарву собі (А. М'ястківський). Словник української мови у 20 томах