воркотик
ворко́тик
іменник чоловічого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воркотик — ВОРКО́ТИК, а, ч. Ласкава назва-прикладка до слова котик (у 1, 3 знач.). Ой котику-воркотику, біжи сюди, біжи! Звільнитися від ворога мені допоможи! (Н. Забіла); Котиків-воркотиків Рясно на вербі. Котиків-воркотиків Я нарву собі (А. М'ястківський). Словник української мови у 20 томах