1. Словник української мови у 20 томах

воркотик

ВОРКО́ТИК, а, ч.

Ласкава назва-прикладка до слова котик (у 1, 3 знач.).

Ой котику-воркотику, біжи сюди, біжи! Звільнитися від ворога мені допоможи! (Н. Забіла);

Котиків-воркотиків Рясно на вербі. Котиків-воркотиків Я нарву собі (А. М'ястківський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воркотик — ворко́тик іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови