ворожильник

ворожи́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ворожильник — ВОРОЖИ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Те саме, що ворожби́т. Сільський ворожильник. Словник української мови у 20 томах