ворохобний

ворохо́бний

прикметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ворохобний — Ворохо́бний: — бунтівливий [47] Словник з творів Івана Франка
  2. ворохобний — Ворохо́бний, перен. Бунтівливий, нестримний, бентежний. О, та гама! Та нам добре знана ворохобна гама! Збігала шаленим льотом від ясних вуків до глибоких, а там — неспокій, глядання, розпучливе нишпорення раз коло разу, топлення тонів, бій... Українська літературна мова на Буковині
  3. ворохобний — -а, -е, розм. Те саме, що бунтівний; бентежний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ворохобний — ВОРОХО́БНИЙ, а, е, розм. Те саме, що бунтівни́й. Дивлячись .. на те ворохобне товариство і на саму камеру, що була темним, вогким льохом, Андрій розумів, для чого його сюди вкинуто (І. Словник української мови у 20 томах
  5. ворохобний — див. задерикуватий Словник синонімів Вусика
  6. ворохобний — НЕСПОКІ́ЙНИЙ (про час, пору, життя, роботу тощо — сповнений неспокою, турбот, хвилювань), НЕВПОКІ́ЙНИЙ заст.; ТРИВО́ЖНИЙ (у передчутті чогось недоброго, поганого); НЕЗАТИ́ШНИ́Й (який спричиняє душевний дискомфорт); БЕНТЕ́ЖНИЙ, ВОРОХО́БНИЙ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  7. ворохобний — ВОРОХО́БНИЙ, а, е, розм. Те саме, що бунтівни́й; бентежний. Грала свій вальс, але так, як ніколи.. О, та гама! та нам добре знана ворохобна гама! (Коб., І, 1956, 534); Лукія гарцювала перед ними, як добрий козак, як і більшість дівчат тої ворохобної пори (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 332). Словник української мови в 11 томах