1. Орфографічний словник української мови

воскобійник

воскобі́йник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воскобійник — -а, ч. Той, хто добуває віск із вощини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. воскобійник — ВОСКОБІ́ЙНИК, а, ч. Той, хто витоплює віск із вощини. Якраз і тарани вродились, І воскобійники явились (І. Котляревський); Воскобійники, які були вільними козаками, селилися виключно в балках, біля річок, утворюючи козацькі хутори, де жили й хазяйнували незалежно (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. воскобійник — ВОСКОБІ́ЙНИК, а, ч. Той, хто добуває віск із вощини. Якраз і.. воскобійники явились (Котл., І, 1952, 234). Словник української мови в 11 томах
  4. воскобійник — Воскобійник, -ка м. Воскобойникъ, воскобой и хозяинъ воскобойни. Словник української мови Грінченка