воїтель

вої́тель

іменник чоловічого роду, істота

книжн.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воїтель — ВОЇ́ТЕЛЬ, я, ч., ц.-с. Те саме, що войовни́к. Він був чернець, з дияволом воїтель, печерник, боговгодний чоловік (Л. Костенко); Його ще дiло – риболовне. Тут вiн – знаменита особа .. А до воєнного дiла – та звiдки йому? Боротись – добре бореться. Словник української мови у 20 томах