воїтель
вої́тель
іменник чоловічого роду, істота
книжн.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воїтель — ВОЇ́ТЕЛЬ, я, ч., ц.-с. Те саме, що войовни́к. Він був чернець, з дияволом воїтель, печерник, боговгодний чоловік (Л. Костенко); Його ще дiло – риболовне. Тут вiн – знаменита особа .. А до воєнного дiла – та звiдки йому? Боротись – добре бореться. Словник української мови у 20 томах