вписати

вписа́ти 1

дієслово доконаного виду

вставляти щось у текст

вписа́ти 2

дієслово доконаного виду

пишучи вмістити

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вписати — Йо́ра вписати: побити когось [4] Словник з творів Івана Франка
  2. вписати — I див. вписувати. II див. уписати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вписати — ВПИСА́ТИ див. впи́сувати. Словник української мови у 20 томах
  4. вписати — Впишу, впишеш, док. Поселити когось на невеликий проміжок часу. Словник сучасного українського сленгу
  5. вписати — (впишу, впишеш) док., кого; мол. Надати можливість комусь переночувати або поселити когось у себе на деякий час. БСРЖ, 109; ПСУМС, 15. Словник жарґонної лексики української мови
  6. вписати — впи́сувати / вписа́ти в істо́рію золоти́ми лі́терами. Увічнювати. Золотими літерами вписують в історію Коліївщину — велике народно-визвольне повстання селян Правобережної України проти польсько-шляхетського гніту (З журналу). Фразеологічний словник української мови
  7. вписати — ЗАРАХО́ВУВАТИ (включати до складу кого-, чого-небудь; приймати на роботу, навчання), ЗАЧИСЛЯ́ТИ, ЗАЛІ́ЧУВАТИ рідше, ПРИЙМА́ТИ, ПРИПИ́СУВАТИ, ЗАПИ́СУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ПИСА́ТИ заст.; ОФОРМЛЯ́ТИ (з додержанням необхідних формальностей). — Док. Словник синонімів української мови
  8. вписати — ВПИСА́ТИ¹ див. впи́сувати. ВПИСА́ТИ² див. уписа́ти¹. Словник української мови в 11 томах