вправлення

впра́влення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вправлення — (управлення), -я, с. Дія за знач. вправити I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вправлення — ВПРА́ВЛЕННЯ (УПРА́ВЛЕННЯ), я, с. Дія за знач. впра́вити¹. Вивих, навіть при своєчасному вправленні його і дальшому раціональному лікуванні, зумовлює тимчасову непрацездатність (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. вправлення — ВПРА́ВЛЕННЯ (УПРА́ВЛЕННЯ), я, с. Дія за знач. впра́вити¹. Вивих, навіть при своєчасному вправленні його і дальшому раціональному лікуванні, зумовлює тимчасову непрацездатність (Лікар. експертиза.., 1958, 69). Словник української мови в 11 томах