вправлення
ВПРА́ВЛЕННЯ (УПРА́ВЛЕННЯ), я, с. Дія за знач. впра́вити¹.
Вивих, навіть при своєчасному вправленні його і дальшому раціональному лікуванні, зумовлює тимчасову непрацездатність (Лікар. експертиза.., 1958, 69).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вправлення — впра́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вправлення — (управлення), -я, с. Дія за знач. вправити I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вправлення — ВПРА́ВЛЕННЯ (УПРА́ВЛЕННЯ), я, с. Дія за знач. впра́вити¹. Вивих, навіть при своєчасному вправленні його і дальшому раціональному лікуванні, зумовлює тимчасову непрацездатність (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах