вправлений

ВПРА́ВЛЕНИЙ¹ (УПРА́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до впра́вити¹.

Ставок блищить на сонці, неначе дзеркало, вправлене в срібні рами (Н.-Лев., II, 1956, 27);

Вправлене ребро заростає, рана на грудях затягується (Коз., Гарячі руки, 1960, 162).

ВПРА́ВЛЕНИЙ² див. упра́влений¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вправлений — впра́влений 1 дієприкметник вставлений впра́влений 2 дієприкметник управлений Орфографічний словник української мови
  2. вправлений — I (управлений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вправити I. II див. управлений I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вправлений — ВПРА́ВЛЕНИЙ¹ (УПРА́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до впра́вити¹. Ставок блищить на сонці, неначе дзеркало, вправлене в срібні рами (І. Нечуй-Левицький); Он у мене отрок є, в нього на шиї ведмежий зуб в золото вправлений (П. Словник української мови у 20 томах