1. Орфографічний словник української мови

впівголос

впівго́лос

прислівник

незмінювана словникова одиниця

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. впівголос — (упівголос), присл., рідко. Те саме, що впівголоса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. впівголос — ВПІВГО́ЛОС (УПІВГО́ЛОС), присл., рідко. Те саме, що впівго́лоса. Білими губами упівголос буду вам казати за себе (В. Стефаник); – Петрик, а Петрик! – легенько торсаючи хлопчика за плече, упівголос сказав Клим (С. Словник української мови у 20 томах
  3. впівголос — ВПІВГО́ЛОС (УПІВГО́ЛОС), присл., рідко. Те саме, що впівго́лоса. Білими губами упівголос буду вам казати за себе (Стеф., І, 1949, 173); — Петрик, а Петрик! — легенько торсаючи хлопчика за плече, упівголос сказав Клим (Вас., І, 1959, 97). Словник української мови в 11 томах