1. Словник української мови в 11 томах

впівголос

ВПІВГО́ЛОС (УПІВГО́ЛОС), присл., рідко. Те саме, що впівго́лоса.

Білими губами упівголос буду вам казати за себе (Стеф., І, 1949, 173);

— Петрик, а Петрик! — легенько торсаючи хлопчика за плече, упівголос сказав Клим (Вас., І, 1959, 97).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. впівголос — впівго́лос прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. впівголос — (упівголос), присл., рідко. Те саме, що впівголоса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. впівголос — ВПІВГО́ЛОС (УПІВГО́ЛОС), присл., рідко. Те саме, що впівго́лоса. Білими губами упівголос буду вам казати за себе (В. Стефаник); – Петрик, а Петрик! – легенько торсаючи хлопчика за плече, упівголос сказав Клим (С. Словник української мови у 20 томах