1. Словник української мови в 11 томах

впівголоса

ВПІВГО́ЛОСА (УПІВГО́ЛОСА), присл. Не на повний голос; стиха.

Парубки зібрались.. і впівголоса співають якоїсь пісні (Кроп., II, 1958, 401);

Вся дальша розмова ведеться впівголоса, ледве коли чутно її іншим (Л. Укр., II, 1951, 429);

— Оце накрутив, — промовив Килигей упівголоса, прочитавши Куликів меморандум (Гончар, Таврія.., 1957, 346).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. впівголоса — впівго́лоса прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. впівголоса — (упівголоса), присл. Не на повний голос; стиха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. впівголоса — ВПІВГО́ЛОСА (УПІВГО́ЛОСА), присл. Не на повний голос; стиха. Парубки зібрались .. і впівголоса співають якоїсь пісні (М. Кропивницький); Вся дальша розмова ведеться впівголоса, ледве коли чутно її іншим (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  4. впівголоса — ТИ́ХО, СЛА́БКО, СЛА́БО, НЕГО́ЛОСНО, НЕГУ́ЧНО, ГЛУ́ХО, ПРИГЛУ́ШЕНО, МО́ВЧКИ (без розмов, без співів); НИ́ШКОМ, НИ́ШКОМ-ТИ́ШКОМ розм., ТИ́ШКОМ-НИ́ШКОМ розм., ТИ́ШКОМ розм., ЗНИ́ШКА розм., ТИХЦЕ́М розм. Словник синонімів української мови