1. Орфографічний словник української мови

вреднючий

вредню́чий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вреднючий — ВРЕДНЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Дуже капосний. – Той на всіх бурчить. – Вреднючий дід. Документа захотів на коня (М. Стельмах); – От вреднючий. Навіщо йому наша одежа? – сказав Оверко. – Своєму хлопцеві віддасть! – висловив здогад Василь (К. Гриб); Прибиш – старий і вреднючий кіт (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах