вручений
вру́чений
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вручений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вручити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вручений — ВРУ́ЧЕНИЙ (УРУ́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до вручи́ти 1. Один сувенір і справді лишився не вручений (О. Чорногуз); У грамоті тільки раз, і то на початку, згадувався Виговський, що йому по смерті Хмельницького всі справи вручені... Словник української мови у 20 томах
- вручений — ВРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вручи́ти 1. Урядові нагороди були вручені групі вчителів шкіл Київської області (Рад. Укр., 20.III 1949, 1). Словник української мови в 11 томах