втримати

втри́мати

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втримати — ВТРИ́МАТИ див. утри́мувати¹. Словник української мови у 20 томах
  2. втримати — не вде́ржати (не втри́мати) (свого́) язика́. Не змогти промовчати, зберегти якусь таємницю. (Сидір Свиридович:) Цить, цить, цить! (Затуляє рота Євдокії Корніївні). Ніяк не вдержить свого язика! Ще й дочці розкаже (І. Фразеологічний словник української мови
  3. втримати — ЗАТРИ́МУВАТИ (заважати, пере-шкоджати кому-, чому-небудь рухатися, розвиватися тощо з належною швидкістю), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, СТРИ́МУВАТИ, УТРИ́МУВАТИ (ВТРИ́МУВАТИ), ПРИТРИ́МУВАТИ, ГАЛЬМУВА́ТИ, ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ (ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ)... Словник синонімів української мови
  4. втримати — ВТРИ́МАТИ, ВТРИ́МАТИСЯ, ВТРИ́МУВАТИ, ВТРИ́МУВАТИСЯ див. утри́мати, утри́матися і т. д. Словник української мови в 11 томах