втримати
не вде́ржати (не втри́мати) (свого́) язика́. Не змогти промовчати, зберегти якусь таємницю. (Сидір Свиридович:) Цить, цить, цить! (Затуляє рота Євдокії Корніївні). Ніяк не вдержить свого язика! Ще й дочці розкаже (І. Нечуй-Левицький); Ну, нехай тепер сама на себе ремствує, коли ображена Соломія сказиться і не вдержить свого язика... (В. Кучер).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- втримати — втри́мати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- втримати — ВТРИ́МАТИ див. утри́мувати¹. Словник української мови у 20 томах
- втримати — ЗАТРИ́МУВАТИ (заважати, пере-шкоджати кому-, чому-небудь рухатися, розвиватися тощо з належною швидкістю), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, СТРИ́МУВАТИ, УТРИ́МУВАТИ (ВТРИ́МУВАТИ), ПРИТРИ́МУВАТИ, ГАЛЬМУВА́ТИ, ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ (ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ)... Словник синонімів української мови
- втримати — ВТРИ́МАТИ, ВТРИ́МАТИСЯ, ВТРИ́МУВАТИ, ВТРИ́МУВАТИСЯ див. утри́мати, утри́матися і т. д. Словник української мови в 11 томах