вуалювання

вуалюва́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуалювання — -я, с. Дія за знач. вуалювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вуалювання — ВУАЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вуалюва́ти 2, 3. Інколи дописувачі, боячись звинувачень у перебільшенні масштабів голоду, вдавалися до певного вуалювання ситуації (із журн. Словник української мови у 20 томах