1. Орфографічний словник української мови

вудження

ву́дження

іменник середнього роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вудження — -я, с. Дія за знач. вудити II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вудження — ВУ́ДЖЕННЯ, я, с., зах. Дія за знач. ву́дити²; копчення. Обскубували і патрали диких гусей і дрібних пташок, що потім мали йти на вудження над запашними галузками (Н. Королева); Я .. пиляв дрова для вудження шинок (Ю. Словник української мови у 20 томах