1. Орфографічний словник української мови

вудій

вуді́й

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вудій — ВУДІ́Й, я́, ч., розм. Те саме, що вудка́р. [Влас:] Простудився, через те тепер і риби не ходжу вудити. І тепер сила вудіїв сидить на березі, а я дома (М. Словник української мови у 20 томах
  2. вудій — РИБА́ЛКА (людина, яка займається рибальством), РИБОЛО́В, РИБА́К, РИБОЛО́ВЕЦЬ розм., РИБА́Р розм.; ВУДКА́Р, ВУДІ́Й, ВУДИ́ЛЬНИК (той, хто ловить рибу вудкою). Половчиха стояла нерухомо, обіч поралися коло шаланд на березі рибалки з артілі (Ю. Словник синонімів української мови
  3. вудій — ВУДІ́Й, я, ч., розм. Те саме, що вудкар. [Влас:] І тепер сила вудіїв сидить на березі, а я дома (Кроп., II, 1958, 320). Словник української мови в 11 томах