вутятко
вутя́тко
іменник середнього роду, істота
каченятко
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вутятко — -а, с., діал. Зменш.-пестл. до вутя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вутятко — ВУТЯ́ТКО, УТЯ́ТКО, а, с., діал. Зменш.-пестл. до вутя́. – Пусти ти, батьку, на воду утятко молоденьке, а попливе, як і стареньке. І мені не треба вчитися воювати, пусти мене, батьку (з переказу); Хлоп'ята похапцем, з каченям у руках, кинулись до класу. Словник української мови у 20 томах
- вутятко — ВУТЯ́ТКО, а, с., діал. Зменш.-пестл. до вутя́. Хлоп’ята похапцем, з каченям у руках, кинулись до класу. Вчителька розсердилась була, але й самій стало цікаво: вутятко бо живе, тепленьке, налякане (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 27). Словник української мови в 11 томах
- вутятко — Вутя, -тяти с. = утя. Грин. ІІІ. 111. ум. вутятко. Словник української мови Грінченка