1. Словник української мови в 11 томах

вутятко

ВУТЯ́ТКО, а, с., діал. Зменш.-пестл. до вутя́.

Хлоп’ята похапцем, з каченям у руках, кинулись до класу. Вчителька розсердилась була, але й самій стало цікаво: вутятко бо живе, тепленьке, налякане (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вутятко — вутя́тко іменник середнього роду, істота каченятко діал. Орфографічний словник української мови
  2. вутятко — -а, с., діал. Зменш.-пестл. до вутя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вутятко — ВУТЯ́ТКО, УТЯ́ТКО, а, с., діал. Зменш.-пестл. до вутя́. – Пусти ти, батьку, на воду утятко молоденьке, а попливе, як і стареньке. І мені не треба вчитися воювати, пусти мене, батьку (з переказу); Хлоп'ята похапцем, з каченям у руках, кинулись до класу. Словник української мови у 20 томах
  4. вутятко — Вутя, -тяти с. = утя. Грин. ІІІ. 111. ум. вутятко. Словник української мови Грінченка