відволога

Значення в інших словниках

1. відволога — -и, ж., діал. Відлига. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. відволога — ВІДВОЛО́ГА, и, ж. 1. діал. Відлига. Відволога була у розпалі. Із сосон падав тяжкий, мокрий сніг (із журн.). 2. рідко. Те саме, що воло́га 1. Повітря було насичене туманною відвологою (із журн.); * Образно. Словник української мови у 20 томах
3. відволога — див. відлига Словник синонімів Вусика
4. відволога — ВІДЛИ́ГА (значне потепління взимку або ранньою весною, що спричиняє розтавання снігу, льоду), РО́ЗТАЛЬ, РО́ЗТАНЬ рідко, ВІДВОЛО́ГА діал. Відлига нагадала Ніні про весну (О. Донченко); Давненько одшуміла розталь (М. Рудь); Весняна розтань заболотила шляхи (Я. Качура). Словник синонімів української мови
5. відволога — ВІДВОЛО́ГА, и, ж., діал. Відлига. Словник української мови в 11 томах
6. відволога — Відволога, -ги ж. Основное значеніе = відволода = відлига, но въ пѣснѣ употребл. въ смыслѣ: облегченіе душевное, утѣшеніе, также: утѣшительница. Одна другої питається: — Подружечко-одволого, одволожи живота мого: чи була ти на улиці, чи бачила жениха мого? Лавр. 113. Словник української мови Грінченка