1. Орфографічний словник української мови

відгризати

відгриза́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відгризати — -аю, -аєш, недок., відгризти, -зу, -зеш, док., перех. Гризучи, відокремлювати що-небудь; відкушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відгризати — ВІДГРИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДГРИ́ЗТИ, изу́, изе́ш, док., що. Гризучи, відокремлювати що-небудь; відкушувати. Одна комашка другій головоньку одгризає... (Остап Вишня); Щука без хвоста лежить: Прокляті пацюки одгризли (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. відгризати — ВІДКУ́ШУВАТИ (кусаючи, відокремлювати частину від цілого), ВІДГРИЗА́ТИ, КУСА́ТИ розм. — Док.: відкуси́ти, відгри́зти, вкуси́ти (укуси́ти), кусну́ти. Сміючись (солдат із дівчиною) їдять бублика, відкушують від нього по черзі (О. Словник синонімів української мови
  4. відгризати — ВІДГРИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДГРИ́ЗТИ, зу́, зе́ш, док., перех. Гризучи, відокремлювати що-небудь; відкушувати. Одна комашка другій головоньку одгризає… (Вишня, І, 1956, 146); Щука без хвоста лежить: Прокляті пацюки одгризли (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах