1. Орфографічний словник української мови

віддух

ві́ддух

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддух — ВІ́ДДУХ, у, ч., техн. Тонкий канал у ливарній формі для відходу газів, що утворюються при застиганні розплавленого металу. Важливим моментом для робітників ливарного цеху є вчасне відкриття віддуху (з наук.-техн. літ.). Словник української мови у 20 томах