відкатник

відка́тник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкатник — -а, ч. Робітник, що здійснює відкочування (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відкатник — ВІДКА́ТНИК, а, ч., гірн. Робітник, який займається відкочуванням (у 2 знач.); викатник. Курбала .. дивився на вагонетки, що викочувалися з кліті, і йому стало легше. Словник української мови у 20 томах
  3. відкатник — ВІДКА́ТНИК, а, ч. Робітник, що займається відкочуванням (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах