відкатник
відка́тник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відкатник — -а, ч. Робітник, що здійснює відкочування (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відкатник — ВІДКА́ТНИК, а, ч., гірн. Робітник, який займається відкочуванням (у 2 знач.); викатник. Курбала .. дивився на вагонетки, що викочувалися з кліті, і йому стало легше. Словник української мови у 20 томах
- відкатник — ВІДКА́ТНИК, а, ч. Робітник, що займається відкочуванням (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах