1. Орфографічний словник української мови

відкілясь

відкіля́сь

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкілясь — пр., хтозна-звідки, не знати <�невідомо> звідки, ід. ні звідти ні звідси; відкільсь. Словник синонімів Караванського
  2. відкілясь — відкільсь, присл. Невідомо звідки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкілясь — ВІДКІЛЯ́СЬ, ВІДКІ́ЛЬСЬ, присл., розм. Те саме, що зві́дкись. Ось відкілясь блимнуло світлом... раз... і вдруге... (Панас Мирний); Думка .. Словник української мови у 20 томах
  4. відкілясь — ЗВІ́ДКИСЬ (з якогось, точно не відомого місця), ЗВІДКІЛЯ́СЬ (ЗВІДКІ́ЛЬСЬ), ВІДКІЛЯ́СЬ (ВІДКІ́ЛЬСЬ), БО́ЗНА-ЗВІ́ДКИ розм., КА́ЗНА-ЗВІ́ДКИ розм., ХТО́ЗНА-ЗВІ́ДКИ розм., ЧО́РТЗНА-ЗВІ́ДКИ фам. Монотонний, одноманітний свист долітав звідкись згори (В. Словник синонімів української мови
  5. відкілясь — Відкіля́сь, відкі́льсь, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. відкілясь — ВІДКІЛЯ́СЬ, ВІДКІ́ЛЬСЬ, присл. Невідомо звідки. Ось відкілясь блимнуло світлом… раз… і вдруге… (Мирний, IV, 1955, 332); Відкілясь долинули звуки курантів — дванадцята година ночі (Гур., Друзі.., 1959, 75). Словник української мови в 11 томах
  7. відкілясь — Відкільсь, відкілясь нар. Откуда-то. Коняку відкілясь притаскав. Мнж. 131. Словник української мови Грінченка