відкілясь
ВІДКІЛЯ́СЬ, ВІДКІ́ЛЬСЬ, присл., розм.
Те саме, що зві́дкись.
Ось відкілясь блимнуло світлом... раз... і вдруге... (Панас Мирний);
Думка .. скоряла собі мозок, немов вона не була породженням його, а приходила відкілясь та оселялася в голові, як погірдлива господиня (В. Підмогильний);
Примарні проти місяця хати .. І десь, відкільсь, де казкові світи, Самотній грюк далекої підводи (М. Рильський);
Відкілясь долинули звуки курантів – дванадцята година ночі (О. Гуреїв).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відкілясь — відкіля́сь прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- відкілясь — пр., хтозна-звідки, не знати <�невідомо> звідки, ід. ні звідти ні звідси; відкільсь. Словник синонімів Караванського
- відкілясь — відкільсь, присл. Невідомо звідки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відкілясь — ЗВІ́ДКИСЬ (з якогось, точно не відомого місця), ЗВІДКІЛЯ́СЬ (ЗВІДКІ́ЛЬСЬ), ВІДКІЛЯ́СЬ (ВІДКІ́ЛЬСЬ), БО́ЗНА-ЗВІ́ДКИ розм., КА́ЗНА-ЗВІ́ДКИ розм., ХТО́ЗНА-ЗВІ́ДКИ розм., ЧО́РТЗНА-ЗВІ́ДКИ фам. Монотонний, одноманітний свист долітав звідкись згори (В. Словник синонімів української мови
- відкілясь — Відкіля́сь, відкі́льсь, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відкілясь — ВІДКІЛЯ́СЬ, ВІДКІ́ЛЬСЬ, присл. Невідомо звідки. Ось відкілясь блимнуло світлом… раз… і вдруге… (Мирний, IV, 1955, 332); Відкілясь долинули звуки курантів — дванадцята година ночі (Гур., Друзі.., 1959, 75). Словник української мови в 11 томах
- відкілясь — Відкільсь, відкілясь нар. Откуда-то. Коняку відкілясь притаскав. Мнж. 131. Словник української мови Грінченка