відлив

відли́в

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлив — ч. 1》 род. -у.За якогось основного кольору інший відтінок або відтінки. 2》 род. -у, рідко. Те саме, що відплив 2). 3》 род. -а, рідко. Те саме, що відливок. 4》 род. -а, спец. Пристрій для стікання, спускання води. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відлив — ВІДЛИ́В¹, ч. 1. род. у, рідко. Те саме, що відпли́в 2. Синя й глибока вода. Інколи вітер ясний пробіжить, – І заграють, заплещуть кругом переливи й одливи... (М. Рильський); Я чув приливи і відливи моря (Ю. Винничук); * Образно. А серце чим не море?... Словник української мови у 20 томах
  3. відлив — ВІДТІ́НОК (один із різновидів відповідного кольору за ступенем яскравості; додаткове забарвлення на тлі основного), ВІДЛИ́В, ПІВТО́Н, ПО́ЛИСК, ВИ́ЛИСК, ВІ́ДЛИСК, ПЕРЕЛИ́В, ВІ́ДТІНЬ діал., СУ́ТІНКИ рідше. Словник синонімів української мови
  4. відлив — ВІДЛИ́В, ч. 1. род. у. При якомусь основному кольорі інший відтінок або відтінки. Губи її були щедро намазані густою помадою з голубуватим відливом (Руд., Вітер.., 1958, 128); Це був сріблястий, з золотим відливом карась (Стельмах, Правда.., 1961, 257). Словник української мови в 11 томах