відлив
ВІДЛИ́В, ч.
1. род. у. При якомусь основному кольорі інший відтінок або відтінки.
Губи її були щедро намазані густою помадою з голубуватим відливом (Руд., Вітер.., 1958, 128);
Це був сріблястий, з золотим відливом карась (Стельмах, Правда.., 1961, 257).
2. род. у, рідко. Те саме, що відпли́в 2.
А серце чим не море? Чи ж мало бур у нім? Прилив, одлив і перли На дні його живім (Крим., Вибр., 1965, 87).
3. род. а, рідко. Те саме, що відли́вок.
Коли б можна зробити гіпсовий відлив з такого виразу лиця! (Вільде, Наші батьки.., 1946, 14).
4. род. а, спец. Пристрій для стікання, спускання води.
Далеко за кухонними дверима довбала крапля за краплею з крана в відлив (Смолич, День.., 1950, 267).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відлив — відли́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- відлив — ч. 1》 род. -у.За якогось основного кольору інший відтінок або відтінки. 2》 род. -у, рідко. Те саме, що відплив 2). 3》 род. -а, рідко. Те саме, що відливок. 4》 род. -а, спец. Пристрій для стікання, спускання води. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відлив — ВІДЛИ́В¹, ч. 1. род. у, рідко. Те саме, що відпли́в 2. Синя й глибока вода. Інколи вітер ясний пробіжить, – І заграють, заплещуть кругом переливи й одливи... (М. Рильський); Я чув приливи і відливи моря (Ю. Винничук); * Образно. А серце чим не море?... Словник української мови у 20 томах
- відлив — ВІДТІ́НОК (один із різновидів відповідного кольору за ступенем яскравості; додаткове забарвлення на тлі основного), ВІДЛИ́В, ПІВТО́Н, ПО́ЛИСК, ВИ́ЛИСК, ВІ́ДЛИСК, ПЕРЕЛИ́В, ВІ́ДТІНЬ діал., СУ́ТІНКИ рідше. Словник синонімів української мови